З давніх-давен оплата різних послуг здійснювалася за допомогою натурального обміну або за допомогою грошових знаків з фіксованою вартістю. Але наприкінці двадцятого століття почали з'являтися інші способи розрахунку, не пов'язані з передачею готівки з рук до рук. "Піонерами" у сфері безконтактних платежів стали проїзні документи для громадського транспорту. Багато хто пам'ятає, як зручно стало оплачувати поїздку в метро без необхідності носити із собою жетони, періодично вистоювати в чергах для їхнього придбання. Купити один раз проїзний документ на потрібну кількість поїздок виявилося не тільки зручнішим, а й вигіднішим.

Зростання популярності безконтактних платежів

Майже сорок років тому в Україні почала обговорюватися можливість запровадження неконтактних технологій розрахунків для приватних осіб. У далекому 1995 році між міжнародними фінсистемами та п'ятьма провідними українськими банками було підписано угоду, метою якої було впровадження платіжних карток з магнітним елементом, що зчитує. Перша безконтактна оплата в нашій країні стала можливою наприкінці 2011 року. Тоді всесвітня платіжна система MasterCard представила інноваційну технологію зчитування фінансових даних зі стікера, який можна було прикріпити до будь-якого предмета, що постійно носиться: мобільного телефону, посвідчення, гаманця. Навесні наступного року цю нішу українського ринку опанувала і компанія Visa.

З того часу оплата без необхідності передачі картки касиру неухильно почала набирати популярності. Основною причиною цього стало підвищення безпеки платежів та суттєве збільшення швидкості транзакції (на 30–40%).

Традиційні методи безконтактної оплати

Класичними сучасними методами розрахунку на відстані є:

  1. Смарт-карти. Зазвичай вони є універсальним варіантом для контактної та неконтактної оплати, тобто забезпечені чіпом та магнітною стрічкою. Якщо з якихось причин безконтактна оплата карткою неможлива (наприклад, торгова точка оснащена застарілим обладнанням зчитування), можна буде розрахуватися по-старому.
  2. Смартфони із модулем NFC. Сьогодні практично у кожній моделі передбачений такий чіп. Для його активації достатньо розблокувати екран та піднести гаджет до рідера.
  3. Силіконові браслети з платіжним мікрочіпом Такі пристрої багатофункціональні - можуть використовуватися і в системах контролю доступу, ідентифікації особистості, і в різних внутрішніх платіжних системах.
  4. Смарт-годинник, деякі інші гаджети, що носяться так само, як і смартфони, оснащені вбудованим NFC-модулем.

Незвичайні способи безконтактної оплати

Крім класичних способів взаєморозрахунків, поступово набирають популярності і незвичні, навіть екзотичні. Вони застосовуються поки що в закритих установах для внутрішніх розрахунків, але найближчим часом обов'язково стануть надбанням широких мас. До таких відносяться: сканування сітківки ока, застосування голосової ідентифікації, різних ультразвукових пристроїв, платіж за допомогою селфі тощо. Тому безконтактна карта поряд з NFC-пристроями незабаром стане далеко не єдиним популярним способом плати за послуги, товари.