Радіочастотна ідентифікація – це технологія автоматичного розпізнавання та відстеження фізичних об'єктів на відстані за допомогою радіосигналу. Вона втілюється у мітках, які збирають та зберігають інформацію. Дізнатися дані можна при контакті транспондера (так інакше називається мітка) з RFID-зчитувачем. Технологія має значний попит у роздрібній торгівлі, логістиці, громадському транспорті, на пунктах пропуску, для банківських операцій. RFID-мітки на товарах інформують про ціну, дату відвантаження, містять опис.

Транспондер пов'язує фізичний об'єкт із цифровими даними про нього. Це може бути будь-що – книга, одяг, харчовий продукт. Тому, наприклад, RFID-мітки для бібліотек дозволяють систематизувати весь фонд, полегшують пошук потрібного друкованого виробу. Така технологія застосовується й під час чипування бродячих котів та собак. RFID-мітки для тварин дозволяють господарям захистити улюбленців від крадіжки, втрати або зберегти дані про вакцинацію.

Будова RFID-мітки та принцип роботи

Система радіочастотної ідентифікації складається з транспондера, рідера та програмного забезпечення. Мікрочип та антена – це основа RFID-мітки. За допомогою антени інформація передається зі зчитувача на чип, який записує та зберігає її. Передача збережених даних з мікрочипа у зворотному напрямку відбувається також через антену на рідер – без цього пристрою неможливо отримати інформацію з мітки. Коротко про те, як працює RFID-мітка:

  • транспондер потрапляє до зони видимості зчитувача;

  • під дією радіохвиль відбувається активація мітки та передача даних;

  • рідер надсилає інформацію про об'єкт до облікової системи;

  • відбувається аналіз даних за раніше встановленими алгоритмами.

RFID-мітки для одягу та інших об'єктів передають необхідну інформацію та надійно захищають дані від злому.

Застосовують також технологію ближнього безконтактного зв'язку (NFC). Вона є різновидом RFID та функціонує на ультрависоких частотах (UHF).

Класифікація RFID-міток

За принципом роботи транспондери поділяються на активні, напівпасивні та пасивні. Перший вид міток – це багатофункціональні, дорогі та потужні пристрої. Вони взаємодіють зі зчитувачем у радіусі 50 м. Транспондери оснащені власним джерелом живлення. Активна RFID-мітка записує великий обсяг інформації.

Напівпасивні транспондери за потужністю поступаються першому виду. Вони припиняють роботу після того, як розряджається джерело живлення – батарея. Такі мітки взаємодіють з рідером на малій відстані.

Пасивні RFID-мітки прості в експлуатації та недорогі. Але у них немає джерела живлення, тому транспондери цього типу працюють за умови дуже близького контакту зі зчитувачем.

Залежно від частот, на яких передається сигнал, мітки бувають низько-, високо- та надвисокочастотними (НВЧ). У перших діапазон частот простягається від 125 до 164 кГц. Високочастотні позначки RFID обмінюються інформацією на 13,56 МГц, а діапазон надвисокочастотних – 860–960 МГц. Частота визначає відстань, на яку передаватиметься інформація з мітки на рідер.

RFID-мітка, купити яку пропонується у вигляді картки, брелока, наклейки, паперової або термопластикової етикетки, а також із різних складних фігур, має різні типи пам'яті. Одні транспондери лише ідентифікують дані, інші – зчитують блок інформації або перезаписуються кілька разів. З описаних найнадійнішими є мітки для ідентифікації – їх неможливо підробити. Незалежно від різновиду RFID-мітки необхідні скрізь, де потрібно швидко розпізнати об'єкт і захистити інформацію про нього.