Дослідники з інженерної школи Університету Tufts розробили радіочастотну систему, яка збирає датчики в унікальному середовищі — в роті людини. Пасивна RFID-мітка призначена для кріплення до зуба і має шар вбудованих датчиків, які реагують на такі умови, як присутність цукру або натрію, коли людина щось їсть. Ця технологія може ідентифікувати не лише споживання певних поживних або хімічних речовин, але і відповідь організму на цей прийом, заснований на зміні кількості виділеної слини в людини.

Фіоренцо Оменетто, керівник досліджень в інженерній школі Tufts, очолив проект з розробки системи, яка може автоматизувати збір даних про поживні речовини, під час прийому їжі людиною. Дослідники припускають, що це рішення може використовуватись медичними працівниками або тими, хто хоче керувати своїм раціоном харчування на основі обмежень по здоров'ю.

Існуючі технології дають кілька варіантів відстеження прийому їжі, пояснює Оменетто, але їх було важко використовувати. Системи включають в себе захисний пристрій для рота, який повинен бути в роті, але це було б дуже незручно для користувачів. На додачу до того, що така технологія громіздка для носіння, зазначає він, користувачеві ще й потрібно докладати зусиль, щоб вставити її в рот.

Останніми роками команда перевірила використання вбудованих високочастотних (HF) 13,56 МГц RFID-міток, які могли б кріпитись до шкіри, але тепер вони шукають щось, що працювало б у роті, де потрібно аналізувати склад їжі. Традиційні RFID-мітки з датчиками занадто громіздкі для зручного використання людьми. 2-міліметрова квадратна мітка може кріпитись до зуба людини з допомогою клею і пов'язуватися зі спеціалізованим зчитувачем частотою 400 МГц, розробленим в лабораторії університету.

Нова сенсорна мітка Tufts складається з трьох шарів. Центральний шар виконаний з шпаруватого, шовкового або гідрогелевого прошарку, кожен з яких дослідники називають біочутливим шаром. Шовк або гідрогель поглинає поживні речовини слини і бубнявіє на основі таких змін, як наявність коливань pH та температури. Два зовнішніх шари виконують функцію технології безпровідної передачі, кожна з яких являє собою радіочастотну антену, розміщену навколо зовнішньої сторони бирки. Якщо центральний сенсорний шар бубнявіє, в залежності від присутності певної поживної речовини, такої як глюкоза, дві антени трохи відсовуються одна від одної і змінюється амплітуда відгуку та резонансна частота.

Спеціальне програмне забезпечення може визначити, яка поживна або хімічна речовина була присутня, і в якій кількості. У майбутньому, за словами Оменетто, мітки зможуть визначати й інші речовини, які потрапляють в організм людини з їжею.

Оменетто стверджує, що ця система є кроком до дешевших невеликих RFID-міток. Дослідники мають намір продовжити розробку міток і зчитувачів, щоб не лише збільшити спектр визначених речовин, але і досягти ширшого діапазону зчитування.