Пластина розміром 54х86 мм із міцного, стійкого до механічних пошкоджень пластику завтовшки 0,76 мм – це стандартна пластикова карта. Вона використовується у банківській системі для операцій з безготівковими рахунками, в торгівлі – для проведення програм лояльності, а також у страхуванні, на автозаправних станціях чи на пунктах пропуску персоналу. Порівняно з паперовими або картонними аналогами, карта більш довговічна.

Виготовлення пластикових карток регулюється стандартом ISO 7810. Їх виконують за двома технологіями залежно від тиражу. Карти в кількості до 10 тис. штук виготовляються за допомогою механічного висікання та струменевого друку. Якщо тираж виробів вищий, – застосовують автоматичну висічку та офсетний друк. Карти такого типу виготовляють на спеціальній машині.

З яких матеріалів створюють пластикові картки

Будь-яка карта складається з двох шарів пластику та двох – ламінату. У виробництві використовують стандартний пластик товщиною 0,3 мм та тонкий – 0,15 мм. Матеріал буває білим, білим із блакитністю або молочно-білим. Створюючи дизайн картки, важливо враховувати, що відтінок пластику не дуже впливає на кінцевий колір виробу. Так можна досягти нестандартних ефектів.

За товщиною розрізняють 3 види ламінату:

  • тонкий – 0,04 мм;

  • стандартний – 0,08 мм;

  • щільний – 0,1 мм.

Найчастіше у виробництві використовується стандартний ламінат. Незалежно від товщини матеріал буває глянсовим чи матовим. Його завдання – зробити картку гнучкою та захистити її від пошкоджень. Лицьову та зворотну сторони карти складає надрукований пластик, який з двох сторін покривається прозорим ламінатом. Технологія ламінації включає запікання пластику з покриттям під високою температурою та сильним тиском у спеціальному обладнанні – ламінаторі.

Як виготовити пластикову картку

Процес складається з 5 етапів. Перший крок – це створення макета, що, своєю чергою, включає розробку дизайну пластикової картки та її підготовку до друку. Під зовнішнім оформленням мається на увазі підбір кольорів, розміщення шрифтів та графічних елементів. Потім приходить черга технічного дизайну, до якого відноситься визначення припусків, формату та якості роздільної здатності.

На другому етапі відбувається друк пластикової картки на струменевому або цифровому принтері за допомогою водорозчинного чорнила або тонера (є також спосіб офсетного друку, але з появою цифрових принтерів він використовується для таких цілей доволі рідко). Вироби друкують на пластику відразу з лицьової та зворотної сторони. Третій крок – ламінація: карта покривається двома шарами ламінату, який фіксується до її поверхні у 2-3 точках, щоб уникнути зміщення.

На четвертому, найскладнішому етапі відбувається запікання картки у спеціальному обладнанні. Перш ніж помістити її в піч, необхідно задати точну температуру та рівень тиску. Карти завантажують не по одній, а аркушами формату А4 – зазвичай у піч уміщається 10 таких пластин. Запікання триває півгодини. Після його завершення приступають до висічки. Кожна пластикова карта вирізається на спеціальному пристрої, де форма ножа робить її краї округлими, як затверджено у стандарті.